На південному заході Херсонщини, там, де степ поступово спускається до плеса Дніпровського лиману, збереглася особлива ділянка природи — Софіївський ботанічний заказник. Цей об’єкт природно-заповідного фонду, хоч і відомий далеко не всім, має значення, що виходить за межі громади. Тут поєднуються реліктові степові угруповання, які майже повністю зникли на більшості території Причорномор’я, і водні біоценози лиманної зони, багаті на рідкісні види рослин і тварин.

Ботанічний заказник місцевого значення «Широка Балка» — це один із небагатьох фрагментів первинного степу, що зберігся на теренах сучасної Херсонщини. Його ландшафт — не просто естетична цінність, а основа для життя рідкісних видів, генетичний резерв і біологічна пам’ять регіону. Однак нині ця територія мовчить не тільки через свою природу. Від початку повномасштабної агресії російської федерації у 2022 році, Широка Балка, як і вся Станіславська громада, опинилася на лінії ф

Над плесом Дніпровського лиману, де водна гладь зустрічається з краєм степу, здіймаються високі кручі. Вони стримані, безшумні, майже невидимі на туристичних мапах. Але саме тут, у прибережній частині Станіславської громади, розташована одна з маловідомих, проте надзвичайно цінних природоохоронних територій півдня України — Олександрівський ландшафтний заказник загальнодержавного значення.

На півдні України, де степ раптово обривається до Дніпровського лиману, а вітер зриває з висоти запах солоного простору, розташована одна з найвражаючих природоохоронних територій Херсонщини — Станіславський заказник загальнодержавного значення. У народі ці місця давно прозвали “Херсонськими горами”, або «Станіславськими скелями». Це територія, де стихія землі, води й повітря зійшлися в одній точці, і саме тому вона здавна привертала увагу не лише мандрівників, а й учених.

На мальовничих скелях Дніпровсько-Бузького лиману, що простягаються в межах Станіславської територіальної об'єднаної громади, щовесни розквітає справжнє диво природи — іриси.