Ботанічний заказник місцевого значення «Широка Балка»

ВСТУП

Ботанічний заказник місцевого значення «Широка Балка» — це один із небагатьох фрагментів первинного степу, що зберігся на теренах сучасної Херсонщини. Його ландшафт — не просто естетична цінність, а основа для життя рідкісних видів, генетичний резерв і біологічна пам’ять регіону.

Однак нині ця територія мовчить не тільки через свою природу. Від початку повномасштабної агресії російської федерації у 2022 році, Широка Балка, як і вся Станіславська громада, опинилася на лінії фронту.

Попри це, значення таких природоохоронних ділянок залишається беззаперечним. Їхнє збереження — виклик для післявоєнного майбутнього, яке обов’язково настане.

Географічне розташування і площа

Ботанічний заказник місцевого значення «Широка Балка» розташований на південному заході Херсонської області, у межах Станіславської сільської територіальної громади, неподалік однойменного села Широка Балка. Заказник займає частину природної балки та прилеглі степові ділянки, що спускаються у бік Дніпровського лиману.

Загальна площа заказника становить 116 гектарів. Це відносно невелика, але надзвичайно цінна ділянка, що репрезентує збережений типчаково-ковиловий степ на лесових ґрунтах. Рельєф території різноманітний — тут наявні глибокі яри, природні балкові системи, схили й тераси. Таке поєднання створює високий рівень мікроландшафтного різноманіття, що є основою для існування великої кількості видів рослин, тварин і мікроорганізмів.

Сусідство з іншими охоронними об’єктами — Станіславським та Олександрівським ландшафтними заказниками, прибережними екосистемами та археологічними пам’ятками — формує єдиний екологічно важливий простір, що має особливе значення для регіону. Водночас наближеність до лінії фронту створює пряму загрозу деградації цієї природної системи.

Площа заказника "Широка Балка" (сектор зліва)

Історія створення та правовий статус

Ботанічний заказник місцевого значення «Широка Балка» було створено рішенням Херсонської обласної ради від 25 червня 1998 року. Його утворення стало частиною ширшої програми захисту залишків степових екосистем Причорномор’я, які до того часу зазнали значного знищення внаслідок інтенсивного сільськогосподарського освоєння.

Статус «ботанічного заказника місцевого значення» передбачає збереження цінних природних фітоценозів та умов існування охоронюваних видів рослин. На момент створення об’єкт було передано у відання Широкобалківської сільської ради, а з 2017 року — до повноважень Станіславської сільської територіальної громади.

Проте, як і багато інших об’єктів природно-заповідного фонду України, заказник зіштовхнувся з низкою системних проблем:

• відсутність чітко встановлених меж у натурі (на місцевості), що призвело до правової невизначеності;

• брак реального фінансування охоронних заходів;

• відсутність фахового природоохоронного персоналу;

• відсутність землевпорядної документації.

Найгостріше ці проблеми проявилися після 2022 року, коли заказник опинився у зоні активних бойових дій. 

Заказник з висоти. Фото Олега Марчука

Природні особливості території

Територія заказника охоплює ділянку степу та природної балки — типової для південного краю України ландшафтної форми, яка формувалася протягом тисячоліть під впливом вітру, води та степових вогнів. Балка «Широка» отримала свою назву через величний профіль: плавні, але широкі схили, які спускаються до лиману або вглиб материка.

Ґрунтовий покрив представлений переважно сірими лесовими ґрунтами, які, незважаючи на свою родючість, залишилися не розораними, що і дозволило зберегти природну рослинність. Балка та прилеглі тераси характеризуються підвищеним рівнем мікрокліматичної стабільності — тут створюються особливі умови зволоження, захисту від вітру й перепадів температури.

Це дозволило зберегти еталонний типчаково-ковиловий степ, який в інших регіонах зник або деградував. Серед характерних елементів природного ландшафту — південні схили з низькою трав’яною рослинністю, ділянки з напівкущовими формаціями, поодинокі кущі та сезонні водотоки в днищі балки.

Територія заказника також виконує важливу екосистемну роль:

• регулює водний режим прилеглих територій — утримує паводкові та дощові води;

• захищає ґрунти від ерозії — завдяки наявності глибоких кореневих систем степових рослин;

• слугує біокоридором для переміщення фауни між степовими і прибережними ділянками;

• зберігає унікальну флору та фауну, зокрема червонокнижні види.

Флора заказника. Фото Леоніда Калініченка

Червонокнижна флора

Найціннішою особливістю ботанічного заказника «Широка Балка» є збережена степова рослинність, яка включає види, занесені до Червоної книги України, а також до переліків регіонально рідкісних та зникаючих.

Серед охоронюваних видів, зафіксованих на території заказника, варто виокремити:

• Ковила Лессінга (Stipa lessingiana)

  Один із найхарактерніших видів ковил, що формує щільні дернові угруповання. Вид зростає на схилах та вододілах, особливо чутливий до витоптування і викошування.

• Ковила українська (Stipa ucrainica)

  Ендемік степової зони України, рідкісний і малопоширений. Особливо цінний для науки як свідчення автентичності степової екосистеми.

• Ковила волосиста (Stipa capillata)

  Рослина з дуже довгими остюками, легко впізнавана серед інших ковил. Росте на кам'янистих і сухих схилах, збереглася лише на неосвоєних територіях.

• Тюльпан бузький (Tulipa hypanica)

  Рідкісний весняний геофіт, що зростає невеликими популяціями. Чутливий до зміни мікроклімату та руйнування дернини.

• Тюльпан Шренка (Tulipa schrenkii)

  Найвідоміший із диких тюльпанів півдня України. Його яскраве забарвлення варіюється від червоного до жовтого, що робить його вразливим до збору населенням.

• Сальвінія плаваюча (Salvinia natans)

  Реліктова водна папороть, що іноді трапляється в періоди підвищеної вологості у балці. Чутлива до зміни хімічного складу води.

• Плавун щитолистий (Marsilea quadrifolia)

  Незвична водна рослина з листям, схожим на конюшину.

Усі ці види потребують сталого природного середовища, яке не порушується сільськогосподарською діяльністю, технікою чи випасом. Навіть незначне втручання — розорювання, зміна гідрології, витоптування — призводить до деградації угруповань і зникнення популяцій.

Ковила українська. Ілюстративне фото. Світлина Володимира Дзюбака

Охоронювана фауна

Хоча заказник має статус «ботанічного», тобто охороняє передусім рослинний світ, його тваринний компонент не менш важливий. Територія балки з її мозаїчним рельєфом, густою трав’янистою рослинністю та сезонною вологістю створює умови для проживання рідкісних комах, рептилій і птахів.

Зокрема, тут зафіксовані або потенційно можуть мешкати такі види:

• Дибка степова (Saga pedo)

  Один із найбільших прямокрилих комах Європи, занесений до Червоної книги України. Уразливий до зміни середовища, веде нічний спосіб життя, малопомітний.

• Махаон (Papilio machaon)

  Великий метелик із яскравими крилами. Його гусінь живиться на зонтичних рослинах, що ростуть у степах.

• Поліксена (Zerynthia polyxena)

  Ще один червонокнижний метелик, тісно пов’язаний з незайманими трав'янистими ділянками.

• Саранча перелітна (Locusta migratoria)

  Незважаючи на свою «небезпечну» репутацію в сільському господарстві, є рідкісним видом у степових заказниках.

• Ропуха зелена (Bufotes viridis)

  Амфібія, що потребує тимчасових водойм для розмноження. У балці трапляється у вологі періоди.

• Полоз жовточеревий (Dolichophis caspius)

  Рідкісна неотруйна змія, що трапляється на сухих схилах. Має охоронний статус національного рівня.

• Птахи балкових екосистем

  Заказник є потенційним місцем гніздування або сезонного перебування для таких видів, як:

  • куріпка сіра;

  • жайворонок польовий;

  • лунь польовий;

  • канюк звичайний.

Фауна заказника тісно пов’язана з флорою: комахи запилюють рослини, рептилії та птахи регулюють чисельність дрібних гризунів, а збереження балкових сховищ дозволяє утримувати цілісну екосистему.

У сучасних умовах бойових дій ці екосистеми перебувають під загрозою знищення або фрагментації. Будь-які пошкодження схилів, забруднення або переміщення техніки можуть зруйнувати роками сформовані зв’язки між видами.

Махаон. Ілюстративне фото. Світлина hamon jp.

Сучасний стан охорони

Попри формальний охоронний статус, ботанічний заказник «Широка Балка» фактично позбавлений системного природоохоронного управління. Основні причини — структурні слабкості екологічного законодавства та відсутність належної підтримки з боку держави.

Ситуація ще більше загострилася з початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Станіславська громада, до складу якої входить заказник, опинилася на передовій. Через постійні обстріли, замінування місцевості та військову активність, будь-які форми охоронної діяльності зупинено.

На сьогодні територія заказника залишається безконтрольною:

• не проводяться обстеження фітосозологічного стану;

• не відбувається спостереження за станом популяцій охоронюваних видів;

• відсутня технічна можливість запобігати порушенням.

Ботанічний заказник «Широка Балка» — це не просто площа на карті. Це частина нашої природної ідентичності, тиха скарбниця південного степу, яка сьогодні змушена мовчати під свистом снарядів. Прийде час — і громада зможе відновити зв’язок із цією землею. А зараз — важливо пам’ятати, що навіть без туристів, науковців чи екологів — природа тут продовжує жити.

Використана література:

1. Широка Балка (ботанічний заказник). URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Широка_Балка_(ботанічний_заказник)

2. Нa Xepcoнщинi пpимушують oxopoняти пpиpoду. 2021. URL: https://khersonci.com.ua/public/53320-na-hersonshini-primushuyut-ohoronyati-prirodu.html

3. Ботанічний заказник “Широка Балка” отримав шанс на збереження унікальної екосистеми. 2024. URL: http://nppn.org.ua/news/botanichnij-zakaznik-shiroka-balka-otrimav-shans-na-zberezhennya-unikalno%d1%97-ekosistemi

4. Природно-заповідний фонд Херсонської області в розрізі територіальних громад. URL: https://pzf.land.kiev.ua/pzf-obl-21.html