На південному заході Херсонщини, там, де степ поступово спускається до плеса Дніпровського лиману, збереглася особлива ділянка природи — Софіївський ботанічний заказник. Цей об’єкт природно-заповідного фонду, хоч і відомий далеко не всім, має значення, що виходить за межі громади. Тут поєднуються реліктові степові угруповання, які майже повністю зникли на більшості території Причорномор’я, і водні біоценози лиманної зони, багаті на рідкісні види рослин і тварин.

Ботанічний заказник місцевого значення «Широка Балка» — це один із небагатьох фрагментів первинного степу, що зберігся на теренах сучасної Херсонщини. Його ландшафт — не просто естетична цінність, а основа для життя рідкісних видів, генетичний резерв і біологічна пам’ять регіону. Однак нині ця територія мовчить не тільки через свою природу. Від початку повномасштабної агресії російської федерації у 2022 році, Широка Балка, як і вся Станіславська громада, опинилася на лінії ф

Над плесом Дніпровського лиману, де водна гладь зустрічається з краєм степу, здіймаються високі кручі. Вони стримані, безшумні, майже невидимі на туристичних мапах. Але саме тут, у прибережній частині Станіславської громади, розташована одна з маловідомих, проте надзвичайно цінних природоохоронних територій півдня України — Олександрівський ландшафтний заказник загальнодержавного значення.

На півдні України, де степ раптово обривається до Дніпровського лиману, а вітер зриває з висоти запах солоного простору, розташована одна з найвражаючих природоохоронних територій Херсонщини — Станіславський заказник загальнодержавного значення. У народі ці місця давно прозвали “Херсонськими горами”, або «Станіславськими скелями». Це територія, де стихія землі, води й повітря зійшлися в одній точці, і саме тому вона здавна привертала увагу не лише мандрівників, а й учених.

Якщо спробувати уявити маяк, перше, що постає в уяві — це скелястий берег, удари хвиль, туман і самотня вежа на краю землі. Але Хаблівський задній маяк зруйнує це стереотипне уявлення. Він не стоїть на березі. І навіть не бачить моря. Він височіє серед степу, за шість кілометрів від води, у полі між селом Олександрівка Херсонської області та селом Лупареве на Миколаївщині. Це один із найвражаючих, хоча й маловідомих маяків України.

Високий мис над Дніпровським лиманом, що нависає над водами і прорізається ярами, здавна приваблював людей. Саме тут, неподалік сучасного села Широка Балка, розташоване городище Золотий Мис — одна з найбільш загадкових і водночас найцінніших пам’яток античної доби на території Херсонщини. Це місце, де колись кипіло життя: тут жили, торгували, оборонялися, та працювали. Золотий Мис — це унікальний об’єкт, який дає змогу побачити, як перетиналися культури.

На високому правому березі Дніпровського лиману, де степ зустрічається з водою, колись існувало велике поселення, яке сьогодні археологи називають Глибока Пристань. Це місце зберігає сліди життя, яке вирувало тут понад дві тисячі років тому, у період тісних контактів між греками і місцевими скіфськими племенами. Глибока Пристань — це пам’ятка, що дає можливість зазирнути в економіку, культуру і побут античної периферії Ольвії.

На обривистому березі Дніпровсько-Бузького лиману, де стрімко зривається в глибоку синь небо степу, височить унікальна пам’ятка — Станіславське городище. Сьогодні це місце відоме своїми краєвидами, туристичними маршрутами та вітрами, що гуляють лиманом. Але задовго до появи села Станіслав, задовго до карт і кордонів, тут вирувало життя: зводилися укріплення, оброблялася земля, йшли торгівельні шляхи, стояли варти. Городище зберігає в собі сліди кількох археологічних епох, які

Над правим берегом Бузького лиману, серед степових балок і природних терас, височіє один із найзагадковіших об’єктів античного періоду Північного Причорномор’я — городище Скелька. Тут, на високому мисі, який стрімко обривається до води, упродовж кількох століть існувало укріплене поселення, що слугувало форпостом, ремісничим центром і, ймовірно, військовим пунктом у системі оборони античної Ольвії.

Софіївка — найменше село Станіславської громади, проте за кількістю археологічних та історичних пластів воно зовсім не поступається іншим. Розташоване над лиманом, серед степів і балок, село приховує у своїй землі відлуння античних поселень, тіні козацьких переправ і згадки про менонітські колонії.

Широка Балка – невелике, але багатошарове за змістом село, розташоване на мальовничих пагорбах над Дніпровсько-Бузьким лиманом. Через ці землі проходили античні купці, кочові племена, запорожці, імперські чиновники, радянські комісари й сучасні герої війни.

На мальовничих скелях Дніпровсько-Бузького лиману, що простягаються в межах Станіславської територіальної об'єднаної громади, щовесни розквітає справжнє диво природи — іриси.

Село Олександрівка, розташоване на мальовничому правому березі Дніпровсько-Бузького лиману, належить до тих місць, де глибини історії проступають крізь кожен яр, пагорб і камінець. Його доля нерозривно пов’язана з історією Півдня України – регіону, що неодноразово ставав ареною боротьби за простір, ресурси, владу і свободу.

Станіслав – село з багатою і складною долею, яке розкинулося на мальовничому березі Дніпровського лиману. Його історія – це не просто послідовність подій, це відображення тих буремних змін, що пережив південь України упродовж тисячоліть.