Хаблівський задній маяк

ВСТУП: Коли море позаду, а маяк — попереду

Якщо спробувати уявити маяк, перше, що постає в уяві — це скелястий берег, удари хвиль, туман і самотня вежа на краю землі. Але Хаблівський задній маяк зруйнує це стереотипне уявлення. Він не стоїть на березі. І навіть не бачить моря. Він височіє серед степу, за шість кілометрів від води, у полі між селом Олександрівка Херсонської області та селом Лупареве на Миколаївщині. Це один із найвражаючих, хоча й маловідомих маяків України — об’єкт, який одночасно належить до морської інфраструктури, але виглядає зовсім не так, як ми звикли уявляти маяки.

Самотня чорна башта з білою смугою посеред степового пейзажу вражає навіть бувалих мандрівників. Її присутність тут спочатку здається безглуздою, аж поки не дізнаєшся, що ця вежа — частина точної навігаційної системи, без якої морські судна не змогли б безпечно проходити Дніпро-Бузьким лиманом.

Хаблівський задній маяк. Фото Сергія Онишка

Географічне положення та навігаційна функція

Хаблівський задній маяк розташований у Херсонській області, неподалік від села Олександрівка — адміністративно він належить до Станіславської сільської територіальної громади.

Унікальність розташування маяка полягає в тому, що він не стоїть на березі лиману, як більшість подібних споруд, а на відстані близько шести кілометрів від води. Висота його розміщення — 58 метрів над рівнем моря — дозволяє йому виконувати функцію далекої візуальної точки для суден, які рухаються по Дніпро-Бузькому лиману.

Хаблівський задній маяк є частиною навігаційного комплексу, що складається з трьох маяків:

·         Лупаревського (переднього) маяка, розташованого ближче до берега,

·         Хаблівського середнього маяка, який займає проміжну позицію,

·         Хаблівського заднього маяка, найвіддаленішого і найвищого.

Разом ці три споруди утворюють оптичну лінію орієнтації, яка допомагає морським судам дотримуватись правильного курсу під час проходу складним судноплавним каналом через лиман. Принцип роботи цієї системи простий і надійний: коли всі три маяки розташовані на одній прямій з точки зору капітана — це означає, що судно йде точно по рекомендованому фарватеру. Якщо ж маяки “роз’їхалися” в полі зору — необхідно негайно скоригувати курс, щоб не потрапити на мілину.

Цей метод використовується у всьому світі, але саме довжина прямих відстаней і відкритість рельєфу Херсонського степу дали змогу встановити таку систему далеко від берега — у місцях, де інші країни маяки не ставлять.

Фото Олега Марчука 

Історія створення

Історія Хаблівського заднього маяка пов’язана з однією з найбільш складних і небезпечних ділянок морського шляху між Миколаєвом та Херсоном. Ще з середини ХІХ століття мореплавці скаржилися на труднощі проходу через Дніпро-Бузький лиман, особливо поблизу вузького фарватеру, що йшов поміж численними мілинами, обмілинами та розсипами. Через постійні зміни гідрографії ця ділянка була надзвичайно аварійною: без надійної навігації капітани легко втрачали орієнтацію, особливо вночі або за умов туману.

У звітах морського відомства Російської імперії згадується, що з 1866 року активно вивчалася можливість створення додаткових навігаційних споруд для безпечного спрямування суден. Спочатку було розпочато прокладання штучного каналу, а згодом — зведення оптичних маяків, які мали позначити найважливіші точки маршруту.

Саме в цей період і з’являється згадка про хутір Хаблове — невелике поселення, що дало ім’я майбутньому маяку.

У 1902 році було офіційно збудовано першу споруду Хаблівського заднього маяка. Це була висока дерев’яна вежа, пофарбована так, щоб бути помітною вдень і добре вирізнятись у сутінках. Її функція була винятково навігаційною: вона не слугувала місцем проживання, як інші класичні маяки, а лише виконувала роль точного орієнтира у складі багаторівневої лінії маякових вказівників.

Фото Зоряна Ліщинського

Доля в ХХ столітті: знищення та відновлення

Як і багато об’єктів інфраструктури на півдні України, Хаблівський маяк не уникнув долі знищення в роки війни. Під час Другої світової війни, у період активних бойових дій на території Північного Причорномор’я, оригінальну споруду маяка було знищено. Ймовірно, його спалили відступаючі німецькі війська, або ж він став жертвою вогню унаслідок боїв у прибережній зоні.

Втім, значення цієї точки для судноплавства залишалось незмінним. Відсутність заднього маяка порушувала точність проходу, і вже у післявоєнні роки стало зрозуміло, що без нього система не зможе повноцінно функціонувати. Тож у 1952 році на місці зруйнованої споруди було зведено нову вежу — ту саму, яку ми бачимо сьогодні.

Ця нова конструкція стала одним із найвищих маякових об’єктів Херсонщини. Вона забезпечувала видимість до 37 кілометрів, що є винятковим показником для внутрішніх лиманних систем. З моменту відновлення у 1952 році Хаблівський задній маяк знову увійшов у склад триєдиного комплексу. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року маяк був сильно пошкоджений та тимчасово припинив свою роботу.

Фото Олега Марчука 

Технічні особливості та унікальність

Хаблівський задній маяк — це не просто елемент інфраструктури, а інженерна споруда, що вражає як функціональністю, так і своєю нетиповістю. Вежа, що збудована в 1952 році, має каркасну металеву конструкцію, пофарбовану в чорний колір із виразною білою вертикальною смугою по центру. Така кольорова схема обрана не випадково: вона створює різкий контраст із фоном неба й степу, що забезпечує максимальну денну видимість навіть на значній відстані.

Його конструкція не передбачає проживання чи обслуговування персоналом — усі сучасні функції виконуються автоматизовано.

Але найбільше здивування маяк викликає не технічними характеристиками, а своїм географічним контекстом. На відміну від більшості маяків, він не стоїть на березі, не межує з хвилями й не має візуального контакту з водою. Навпаки — він підноситься в центрі безмежного поля, далеко від будь-якого видимого водного простору. Цей парадокс робить його «маяком без моря» — феноменом, який став візитівкою південного степу.

Ще однією незвичайною рисою є акустичний ефект, який відзначають ті, хто бував поруч. Вежа видає гулкий звук, що схожий на горловий спів або протяжне металеве гудіння. Це явище зумовлене особливостями конструкції споруди. Саме через це Хаблівський задній маяк іноді називають “співаючим маяком”.

Фото Сергія Онишка

Маяк у культурі, пейзажах і сприйнятті

Попри технічне призначення, Хаблівський задній маяк поступово перетворився на культурне й емоційне явище. Його відкривають для себе мандрівники, фотографи, художники, блогери — і щоразу залишаються враженими.

У полі навколо маяка панує повна тиша. Немає будівель, рідко проїздить якийсь транспорт, лише вітер і простір. І серед цього простору — він, чорно-білий велетень, що наче виріс зі степу.

Ця тиша й самотність справляють глибоке враження. Багато відвідувачів описують свій досвід як духовний або медитативний.

До початку повномасштабної війни фотографії Хаблівського заднього маяка регулярно з’являлися в тревел-блогах, на туристичних сторінках Херсонщини. Його включали у невеликі фототури та екскурсійні маршрути.

Значення для громади і регіону

Для Станіславської громади Хаблівський задній маяк — це не просто навігаційний об’єкт, а частина історії, ландшафту і потенціалу майбутнього. Він не належить до класичних археологічних чи архітектурних пам’яток, але має потужну культурну й емоційну силу. Це — маяк, що виріс не з каменю чи бетону, а з контексту: степ, шлях, вітер, простір, тиша. Усе це — його тіло, його суть.

Громада зробила його одним зі своїх символів. У світі дедалі більше уваги приділяється нестандартним об’єктам — і саме Хаблівський задній маяк є таким. Після закінчення війни він може стати частиною освітніх програм, місцем культурних подій, локацією для художніх заходів і фотоекспедицій, а в перспективі — частиною туристичної мапи регіону.

Маяки завжди були символами орієнтиру. І Хаблівський задній — не виняток. Він вказує шлях не лише суднам, а й нам: до усвідомлення своєї території, свого спадку, своєї унікальності.

Фото Олега Марчука

Використана література:

1) Анастасія Зеленовська. Хаблівський задній маяк — той, що стоїть посеред поля. 24.07.2025. URL: https://sunkissed.com.ua/khablivskiy-mayak/

2) Хаблівський задній маяк. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Хаблівський_задній_маяк

3) Єлизавета Жарких. Звідки посеред поля на Херсонщині взявся маяк. 06.09.2020. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-54029841