Археологічні пам'ятки Станіславської громади

ВСТУП: Земля, яка пам’ятає тисячоліття

Станіславська громада — це не просто мальовничий куточок на березі Дніпровського лиману. Це територія, де земля зберігає сліди життя, які охоплюють тисячі років історії. Від найдавніших мисливців до античних міст, від курганів доби бронзи до пізньоскіфських фортець — усі ці культурні пласти присутні на території громади й утворюють справжню археологічну мозаїку.

Це місце є унікальним для Херсонщини: на відносно невеликій території зосереджена найбільша кількість античних пам’яток у регіоні. Тут перетиналися торговельні шляхи, тут жили й працювали люди, які залишили по собі житла, укріплення, знаряддя праці, культові предмети, поховання.

Найдавніші сліди присутності людини

Географічне розташування та сприятливий клімат вказує, що територія Станіславської громади була привабливою для людини з найдавніших часів. Дослідження та пошуки стоянок кам’яної доби на території Станіславської громади не проводилися.

Археологічно підтверджені сліди постійного життя на цих землях з’являються в добу бронзи. Найдавніші поселення цього періоду досліджено на території Станіславського городища, Глибокої Пристані та інших давніх поселень. Знахідки фрагментів ліпної кераміки, господарських ям, знарядь праці вказують на те, що тут мешкали хліборобсько-скотарські племена, які вміли обробляти землю, виготовляти посуд і будувати постійні житла.

Саме в добу бронзи на території громади зароджується традиція спорудження курганів, які згодом стали найвиразнішою археологічною ознакою степової культури Причорномор’я.

Один з курганів Станіславської громади. Фото Олега Марчука

Кургани та курганні могильники громади

Кургани — одна з найдавніших і найпоширеніших археологічних пам’яток на території Станіславської громади. Вони зустрічаються практично в усіх околицях сіл. Ці насипи були місцями поховань і водночас своєрідними маркерами присутності людини в степовому просторі.

Більшість курганів громади належать до таких періодів:

• Доба бронзи (III–II тис. до н.е.) — в основному ямна, катакомбна та зрубна культура.

• Залізний вік (VII до н.е.–III ст. н.е.) — скіфські кургани, частина з яких була багатими похованнями воїнів і знаті, сарматські впускні поховання та могильники античної епохи.

Відомими є:

• Кургани "Могила Терпилова", «Могила Ковалька», «Орлова могила» та курганна група "Близниці".

• Могильники біля с Олександрівка.

• Широкобалківський ґрунтовий могильник.

Ці об’єкти мають різний ступінь збереженості. Значна частина курганів громади частково знищена під час сільськогосподарської діяльності — розорювання полів призвело до зниження їхньої висоти або повного знищення. Частково поховання потрапили під ерозійні процеси — насипи осідають, схили розмиваються водою. Деякі були пошкоджені під час Другої світової війни, адже кургани використовували як спостережні пункти та фортифікації.

Сьогодні більшість курганів громади потребують охорони, консервації та додаткових досліджень, адже кожен з них — це не лише поховання, а частина цілісної картини історії Причорноморського степу.

Один з курганів Станіславської громади. Фото Олега Марчука

Античні поселення та городища Станіславської громади

Територія Станіславської громади зберігає багато важливих археологічних пам’яток античного періоду, які залишили по собі матеріальні свідчення господарської, культурної та оборонної діяльності населення.

Одним із найбільш досліджених об’єктів є Глибока Пристань (пам’ятка національного  значення), розташована на високому березі Дніпровського лиману поблизу села Софіївка. Поселення існувало у V–III століттях до нашої ери і належало до античного періоду елліністичної доби. Глибока Пристань мала укріплення, господарські будівлі та була важливим пунктом для економічної діяльності. Археологи виявили на поселенні численні уламки грецьких амфор, ткацькі пряслиця, рибальські грузила, зернотерки, бронзові фібули, намистини, світильники, а також теракотову статуетку Селени з Діонісом.

Територія поселення Глибока Пристань з висоти. Фото Олег Марчука

Іншою значною пам’яткою є Станіславське городище (пам’ятка національного  значення), яке є багатошаровим археологічним об’єктом. Тут виявлені сліди поселення доби бронзи, античного періоду та черняхівської культури. На території городища знайдено залишки житлових і господарських споруд, напівземлянок, кам’яних стін, валів, а також численні знахідки амфор, монет, кераміки, побутових і ремісничих знарядь. Городище зберегло сліди господарської діяльності та оборонної системи, зокрема вал і рів, які охороняли поселення з боку напольного підходу.

Станіславське городище з висоти. Фото Олега Марчука

На південний схід від Широкої Балки розташоване городище Золотий Мис (пам’ятка національного  значення) — укріплене поселення пізньоскіфського періоду, яке існувало з кінця I століття до нашої ери до третьої чверті III століття нашої ери. Археологічні дослідження фіксують наявність оборонних споруд, брукованих вулиць, житлових і господарських приміщень. Знайдені матеріали включають грецькі амфори, посуд римського періоду, скляні посудини, ткацькі пряслиця, рибальські вантажі, бронзові фібули, намистини та предмети побуту. Поблизу городища розташовувався некрополь, де виявлені поховання I–III століть нашої ери з прикрасами, глиняним і скляним посудом. Частина городища була знищена у 2001 році під час прокладання дороги.

Городище Золотий Мис. Фото Олега Марчука

Важливою пам’яткою є також городище Скелька (пам’ятка національного  значення), яке розташоване на мисі зі стрімкими обривами, зручними для оборони. Археологічні розвідки підтвердили, що тут існувало античне укріплене поселення, яке входило до ольвійської системи фортифікацій. Виявлені господарські споруди, амфори, ткацькі пряслиця, рибальські вантажі, фрагменти світильників і побутового посуду. Матеріали, знайдені на Скельці, дозволяють стверджувати, що поселення мало тісні зв’язки з Ольвією та відігравало роль оборонного і господарського пункту.

Городище Скелька з висоти. Фото Олега Марчука

На території громади виявлені і менші поселення. Зокрема, античне поселення Олександрівка 1 — це двошарове поселення, в якому знайдені грецькі амфори, побутова кераміка та господарські ями. Частина поселення, розташована поблизу балки, на сьогодні частково втрачена. Пам’ятка має культурний шар елліністичного періоду і була господарським пунктом із тісними зв’язками з Ольвією.

На території урочища Бубликова Балка знайдено античне поселення, яке має два культурних шари. Перший шар датується IV–III століттями до нашої ери, другий — III століттям до нашої ери. Поселення частково зруйноване розмиванням. На ньому знайдено уламки амфор, господарський посуд, знаряддя побуту.

Окрім великих городищ, на території громади виявлена садиба Литвиненка — невелике господарське поселення, яке також має двошаровий характер. Тут знайдено амфори елліністичного періоду, побутову кераміку, залишки господарських приміщень. Садиба була частиною хори, пов’язаної з Ольвією.

Також на території громади виявлено античне поселення Софіївка 1, яке частково знищене через діяльність людини. На поселенні знайдено амфори, уламки посуду та сліди господарської діяльності.

Всі ці пам’ятки демонструють, що територія сучасної Станіславської громади в античний період була густо заселена і входила до складу широкої господарсько-торговельної системи, пов’язаної з Ольвією та іншими грецькими колоніями Причорномор’я.

Археологічні знахідки та колекції

Археологічні розкопки, проведені на території Станіславської громади, дозволили зібрати унікальний комплекс матеріальних свідчень про життя, господарство, культуру і торгівлю в різні історичні епохи.

Основні археологічні колекції з городищ та поселень громади сьогодні зберігаються у фондах Херсонського та Миколаївського обласного краєзнавчого музею. Частина знахідок, зібраних ще у XIX столітті, зберігається в колекціях Державного Ермітажу у Санкт-Петербурзі.

У колекціях представлені:

• Теракотові статуетки, серед яких особливо виділяється знайдена на Глибокій Пристані статуетка Селени з Діонісом.

• Грецькі та римські амфори, зокрема з клеймами, які вказують на місця походження (Хіос, Родос, Синопа, Гераклея).

• Глиняний посуд побутового і господарського призначення.

• Фібули, бронзові прикраси, браслети, намистини, персні — предмети особистого вжитку і поховального інвентарю.

• Світильники, бронзові та кістяні побутові вироби.

• Скляні посудини, знайдені переважно у похованнях.

• Ткацькі пряслиця, зернотерки, рибальські грузила, кам’яні якорі — свідчення господарського укладу.

• Монети Ольвії, римські монети, скіфські емісії, які підтверджують активні торговельні зв’язки поселень з античними центрами Причорномор’я.

Вище перераховані матеріали є надзвичайно цінними джерелами для вивчення історії північного узбережжя Чорного моря. Більшість знахідок ще чекають на глибоке наукове опрацювання, а частина з них залишається маловідомою широкому загалу.

Теракотова статуетка актора в образі Селена. Городище Глибока Пристань. Катерина Савельєва. Теракотові статуетки із зображенням "П'яних Гераклів" з Північного Причорномор'я. / Eminak. 2021. № 1 (33). С. 230-243

Проблеми збереження археологічної спадщини

Археологічні пам’ятки Станіславської громади сьогодні перебувають у вкрай уразливому стані. Протягом десятиліть вони зазнають впливу як природних, так і антропогенних чинників, що поступово призводить до їхнього руйнування та втрати. Найгострішою проблемою є природна ерозія берегової лінії Дніпровського лиману, яка особливо активно розгорнулася у другій половині ХХ століття. Частини таких пам’яток, як Станіславське городище, Скелька, Бубликова Балка, буквально обвалюються у воду, а з ними назавжди зникають шари, які ще могли б розповісти нам про господарське, військове і побутове життя минулих епох.

Не меншу шкоду археологічним об’єктам громади завдала господарська діяльність людини. Чимало курганів, поселень і навіть частини городищ були розорані у ХХ столітті під сільськогосподарські потреби, деякі пам’ятки постраждали під час облаштування доріг, виноградників, господарських дворів. Особливо тяжкою втратою стало прокладання у 2001 році автомобільної дороги через територію городища Золотий Мис, коли було знищено фрагменти валів, рови і частину забудови.

Ще однією серйозною загрозою для археологічної спадщини стали масові розкрадання пам’яток “чорними археологами”. Починаючи з 1990-х років, нелегальні шукачі скарбів активно проводили несанкціоновані розкопки на курганах, поселеннях, городищах. У гонитві за артефактами, які мали матеріальну цінність, вони безповоротно знищували культурні шари, вивозили предмети до приватних колекцій, а разом із ними — і наукову інформацію, яка вже ніколи не буде відновлена.

Після початку повномастабної війни росії проти України археологічні пам'ятки громади зазнали пошкоджень. На деяких курганах та територіях археологічних пам'яток будувалися фортифікації. Територія може бути замінована, чи забреднена вибухонебезпечними предметами.

Один з курганів громади. Фото Олега Марчука

Використана література:

1. Археологічні пам'ятки Херсонщини. Білозерський район. URL: https://krai.lib.kherson.ua/bilozer-arheolog.htm

2. Городище Золотий Мис. Паспортна інформація. URL: https://www.pslava.info/ShyrokaBalkaS_HillfortZolotyjMys_PasportnaInformacija,126141.html

3. Костенко Антон, Абікулова Марина. Повоєнне формування античного зібрання Херсонського обласного краєзнавчого музею: постаті, предмети, пам'ятки. Scriptorium nostrum. – 2015. – № 3 URL: https://surl.lu/shndum

4. Оленковський М.П. Археологічні пам'ятки Білозерського району Херсонської області. Каталог-довідник. Херсон: Айлант, 2004. 76 с.

5. Паспортна інформація. Городище в урочищі Скелька. URL: https://www.pslava.info/OleksandrivkaS_HillfortSkelka_PasportnaInformacija,126103.html

6. Поселення Глибока Пристань. Паспортна інформація. URL: https://pslava.info/SofijivkaS_PoselGlybokaPrystan_PasportnaInformacija,126124.html