Античне поселення Глибока Пристань

ВСТУП: Втрачене поселення на березі лиману

На високому правому березі Дніпровського лиману, де степ зустрічається з водою, колись існувало велике поселення, яке сьогодні археологи називають Глибока Пристань. Це місце зберігає сліди життя, яке вирувало тут понад дві тисячі років тому, у період тісних контактів між греками і місцевими скіфськими племенами. Глибока Пристань — це пам’ятка, що дає можливість зазирнути в економіку, культуру і побут античної периферії Ольвії.

Колись тут стояли житла, працювали ремісники, жителі обробляли землю, ловили рибу, вели торгівлю, ймовірно, виконували функції перевалки та зберігання товарів, які надходили до грецької Ольвії. Сьогодні залишки цього поселення частково знищені природними процесами, частково — приховані під шарами ґрунту. Але те, що вже встигли виявити археологи, безперечно свідчить: Глибока Пристань — одне з найбільших і найцікавіших скіфських поселень елліністичної доби на території сучасної Херсонщини.

Географічне розташування

Поселення Глибока Пристань розташоване в однойменному урочищі, неподалік села Софіївка Станіславської громади Херсонської області. Воно знаходиться на високому правому березі Дніпровського лиману, на природному підвищенні, зручному для оборони і торгівлі.

Орієнтовна площа пам’ятки становить від 6 до 20 гектарів, хоча через поступову ерозію берега частина території вже втрачена. З південного заходу й північного сходу поселення було обмежене глибокими балками, з південного сходу — береговим обривом, що утворював природний захист. Це положення було стратегічно вигідним для доступу до водних шляхів і водночас дозволяло контролювати сухопутні підступи.

Завдяки наявності природної пристані та зручного для висадки берега, поселення могло відігравати роль порту або торгівельно-ремісничого центру в системі зовнішніх зв’язків Ольвії.

Територія поселення Глибока Пристань з висоти. Фото Олега Марчука

Археологічна історія відкриття

Поселення Глибока Пристань відоме археологам з кінця ХІХ століття. Вперше його відкрив у 1878 році Олександр Чирков — відомий дослідник-аматор Північного Причорномор’я. Чирков описав залишки поселення, помітив фрагменти амфор, кераміки, сліди валів і господарських ям.

У 1880-х роках пам’ятку досліджував Гаврило Скадовський, який зібрав значну колекцію античних артефактів, зокрема грецьку кераміку, прясла, пряслиця, ткацькі грузила, фрагменти амфор.

У післявоєнний період розвідкові роботи продовжив Микола Дмитренко у 1946 році, а в 1950-му територію обстежив археолог Ілля Ратнер, який уточнив межі поселення та описав його стратиграфію.

Найбільш комплексні археологічні дослідження відбулися в 1986–1991 роках під керівництвом Сергія Буйських. У результаті було виявлено залишки забудови, фортифікацій, господарських споруд. З 1991 року розкопки продовжила археолог Вікторія Билкова, яка уточнила хронологію та детально вивчила структуру поселення.

Колекції артефактів з Глибокої Пристані нині зберігаються у фондах Херсонського обласного краєзнавчого музею, а частина знахідок, отриманих ще у ХІХ столітті, — у фондах Державного Ермітажу в Санкт-Петербурзі.

Схематичний ситуаційний генплан поселення. Джерело: https://pslava.info/SofijivkaS_PoselGlybokaPrystan_Ra_334_P01,126125.html

Хронологія і культурна належність

Археологічні дослідження Глибокої Пристані свідчать, що поселення існувало у другій половині V — першій половині III століття до нашої ери.

Глибока Пристань входила до складу Ольвійської хори — сільськогосподарської й торговельної периферії давньогрецької колонії, що була одним із головних полісів Північного Причорномор’я. Виявлені численні уламки грецьких амфор, предмети грецького побуту, теракоти та монети вказують на тісні торговельно-господарські зв’язки з Ольвією.

За археологічними знахідками та планувальною структурою, поселення Глибока Пристань мало характерне поєднання елліністичних та скіфських рис. Місцеве населення, ймовірно, займалося не тільки хліборобством, рибальством і ремеслом, але й забезпечувало функціонування своєрідного пункту перевалки товарів для Ольвії.

Життя на поселенні припинилося приблизно у середині III століття до н.е. Точні причини занепаду залишаються невідомими, хоча вони могли бути пов’язані зі змінами політичної ситуації в регіоні, активізацією військової загрози з боку сусідніх кочових племен, економічними труднощами або природними катаклізмами.

Канфар. ІІІ ст. до н. е. Глибока Пристань. ХЕМ-а-1678. Херсонський обласний краєзнавчий музей. «Антична колекція Херсонського краєзнавчого музею: Каталог» (Херсон: Айлант, 2015).

Структура поселення і фортифікації

Археологічні розкопки свідчать, що Глибока Пристань була укріпленим поселенням. На території було виявлено залишки:

• Земляного валу та рову, що утворювали зовнішній контур оборони. Вал було підсилено камінням і глиною.

• Фрагментів кам’яної кріпосної стіни, яка, ймовірно, захищала найбільш уразливі ділянки.

• Залишки двох внутрішніх цитаделей або укріплених дворів, де могли зосереджуватися адміністративні, господарські чи ремісничі центри.

Житлова забудова мала змішаний характер. Виявлено:

• Напівземлянки — заглиблені в ґрунт приміщення, що використовувалися як житло.

• Глиняно-кам’яні наземні споруди з глинобитними підлогами та сирцевими стінами.

Поселення мало виразно господарський характер. Знайдено велику кількість:

• Господарських ям — для зберігання зерна та інших продуктів.

• Зернотерок і ткацьких пряслиць, що свідчать про розвиток землеробства та ткацтва.

• Рибальських грузил, якірних каменів, що вказують на активне рибальство в лимані.

Окремої уваги заслуговують унікальні знахідки:

• Теракотова статуетка Селени з Діонісом.

• Бронзова фібула, світильник, намистини, бронзові та кістяні вироби.

• Грецькі амфори з клеймами та монети.

Теракотова статуетка актора в образі Папосилена з поселення Глибока Пристань. Катерина Савельєва. Теракотові статуетки із зображенням "П'яних Гераклів" з Північного Причорномор'я. / Eminak. 2021. № 1 (33). С. 230-243

Господарство і побут

Археологічні матеріали, виявлені на поселенні Глибока Пристань, дають змогу відтворити побут і господарську діяльність мешканців цього укріпленого поселення. Основними напрямами їхньої життєдіяльності були землеробство, рибальство, ремесло і торгівля.

Виявлені господарські ями, зернотерки, ручні млини, знаряддя для обробки ґрунту підтверджують важливу роль землеробства у господарстві поселення.

Особливу роль відігравало рибальство, на що вказують знайдені рибальські грузила, кам’яні якорі, численні риб’ячі кістки серед культурного шару. Розташування поселення на березі лиману створювало ідеальні умови для цього промислу.

Значною була й роль ткацтва та інших ремесел. На території поселення знайдено велику кількість глиняних ткацьких пряслиць, що підтверджує активне місцеве виробництво тканин.

Торговельні зв’язки поселення Глибока Пристань із грецькими колоніями були підтверджені знахідками грецьких амфор з клеймами, грецької кераміки, теракотових статуеток, монет, зокрема — з Ольвії. Це свідчить про те, що мешканці Глибокої Пристані не лише вели господарство для самозабезпечення, а й активно брали участь у зовнішній торгівлі.

Одна з найцікавіших знахідок — теракотова статуетка Селени з Діонісом, яка є зразком високоякісного елліністичного мистецтва і, ймовірно, була привезена з центру грецької культури та теракотова статуетка актора в образі Папосилена (супутника та вихователя Діоніса).

Світильник. IV ст. до н. е. Глибока Пристань. ХКМ-а-9490. Херсонський обласний краєзнавчий музей. «Антична колекція Херсонського краєзнавчого музею: Каталог» (Херсон: Айлант, 2015).

Знищення і сучасний стан

Значна частина Глибокої Пристані була знищена природними процесами — в першу чергу розмиванням берегової лінії, яка активно руйнується внаслідок вітрової та водної ерозії. Вчені відзначають, що протягом останніх десятиліть пам’ятка втратила частину своєї площі, яка просто обвалилася у лиман.

На початку XX століття поселення ще мало добре збережені вали, залишки жител та господарських споруд. Але відтоді, окрім природних факторів, суттєвої шкоди завдала людська діяльність: розорювання території, несанкціоновані розкопки, поодинокі випадки грабіжницьких вилазок.

Попри ці втрати, пам’ятка Глибока Пристань з 1970 року перебуває під охороною держави як пам’ятка археології (охоронний №198). У різні роки тут проводилися розвідки та часткові охоронні розкопки, однак пам’ятка досі залишається незахищеною фізично: на місці немає огорожі або регулярного нагляду.

На жаль, через те, що частину поселення втрачено, сучасні дослідження мають обмежені можливості, однак воно продовжує зберігати наукову і культурну цінність.

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну стан збереженості пам'ятки не відомий. Територія зазнає ворожих ударів, можливе мінування пам'ятки, наявність інших вибухонебезпечних предметів та фортифікаційних споруд.

План поселення Глибока Пристань. Джерело: https://pslava.info/SofijivkaS_PoselGlybokaPrystan_Ra_334_P02,126126.html

Значення та потенціал для науки і туризму

Поселення Глибока Пристань є важливою археологічною пам’яткою елліністичної доби в Північному Причорномор’ї, яка дозволяє глибше зрозуміти характер господарського і культурного життя на периферії давньогрецьких колоній.

Для науки Глибока Пристань має велике значення з кількох причин:

• Це одне з найбільших скіфських поселень, пов’язаних із грецькою Ольвією, на території сучасної Херсонщини.

• Поселення демонструє побут, господарські структури, плани забудови та фортифікації, характерні для змішаних грецько-скіфських поселень.

• Велика кількість цікавих археологічних знахідок.

Для громади та регіону Глибока Пристань має значний туристичний потенціал. Її збережені залишки, мальовниче розташування на березі лиману, можливість створення тематичних маршрутів, проведення екскурсій, археологічних шкіл, освітніх таборів.

Глибока Пристань — це не лише сторінка минулого, це можливість стати місцем зустрічі історії, науки і людей.

Післямова: порт, що зберігає мовчання

Глибока Пристань — це поселення, яке вже не побачиш у первісному вигляді. Частина його обвалилася у лиман, частину знищив час, іншу — людська діяльність.

Це місце — як стихаюча гавань. Колись тут жили, працювали, торгували, поклонялися своїм богам. Сьогодні це — берегова смуга, по якій ходить вітер. Але під цією землею все ще зберігаються сліди великої історії.

Глибока Пристань — це пам’ятка, яку ще можна буде врятувати. Це частина нашої культурної спадщини, яка здатна об’єднувати науку, громаду і сучасних мандрівників. Це місце, яке ще має шанс бути почутим.

Використана література:

1. Археологічні пам'ятки Херсонщини. Білозерський район. URL: https://krai.lib.kherson.ua/bilozer-arheolog.htm 

2. Оленковський М.П. Археологічні пам'ятки Білозерського району Херсонської області. Каталог-довідник. Херсон: Айлант, 2004. 76 с.

3. Поселення Глибока Пристань. Паспортна інформація. URL: https://pslava.info/SofijivkaS_PoselGlybokaPrystan_PasportnaInformacija,126124.html

4. Костенко Антон, Абікулова Марина. Повоєнне формування античного зібрання Херсонського обласного краєзнавчого музею: постаті, предмети, пам'ятки. Scriptorium nostrum. – 2015. – № 3 URL: https://surl.lu/shndum